Заява про повернення суми надміру сплаченого податку

Після нового року змінилися документи, якими юридичні та фізичні особи користувалися для заліку та повернення переплати з податків. ФНП доповнила форми, що діяли раніше, розділами, які знадобляться для звернення за заліком/поверненням зі страхових внесків. Розглянемо, що саме змінилося і як зараз виглядає форма заяви про залік переплати з податку.

31 березня 2017 року набрав чинності «Про затвердження форм документів, які використовуються податковими органами та платниками податків при здійсненні заліку та повернення сум надмірно сплачених (стягнених) податків, зборів, страхових внесків, пені, штрафів». Документ замінив діючий раніше, у якому містилися форми схожих інформаційних повідомлень.

Коли знадобляться нові форми

, платники податків, у яких утворилася переплата, можуть по-різному розпорядитися зайво сплаченими сумами:

• зарахувати їх як майбутні платежі;
• погасити недоїмку з інших обов'язкових виплат;
• скоротити або повністю закрити заборгованість за пені та штрафи за правопорушення;
• вимагати повернення коштів.

Ці правила поширюються попри всі введені до збори і податки, зокрема, держмито (з деякими особливостями, перерахованими в ), ПДВ, авансові платежі. Однак, треба розуміти, що податкова служба не повертатиме або провадитиме залік надміру сплаченої суми в рахунок майбутніх платежів доти, доки не будуть погашені заборгованості.

Зразок заяви на залік надміру сплаченого податку

Якщо платник податків вирішив перерозподілити свої гроші, йому потрібно написати заяву про залік податку. Бланк цього документа представлений у Наказі ФНП – додаток № 9. Завантажити його можна внизу сторінки.

Як заповнити такий документ?

Припустимо, ТОВ «Колосок» подало декларацію з транспортного податку за 2016 рік, але при його сплаті припустилося помилки, заплативши на 3 тисячі 112 рублів більше. Організація звертається до Міжрайонної ІФНС, просить залік переплати з податків. Заява пише, щоб їй зарахували переплачену суму рахунок майбутніх платежів з податку майно організацій. Розглянемо крок за кроком заповнення такого документа.

Крок 1. Традиційно в самому верху слід вказати ІПН та КПП. Ідентифікаційний номер у ІП складається з 12 цифр, тому вільних клітин залишатися не повинно. Організації вписують у відповідні поля лише 10 цифр, в дві, що залишилися, ставлять прочерки. Коли заповнюється рядок, призначений для КПП, заявники повинні діяти також: є цифри – вписати їх, ні – поставити прочерки.

Крок 2. Прописуємо номер звернення. Тут проставляють число, скільки разів у поточному році вони зверталися за заліком. Не забуваємо про прочерки, якщо кількість вписуємо цифр менше, ніж клітин.

Крок 3. Вписуємо код податкового органу, куди надсилатиметься звернення. Це має бути інспекція ФНП за місцем обліку ІП чи організації. У консолідованій групі платників податків про залік переплати з податку прибуток повинен просити відповідальний учасник цієї групи.

Крок 4. Прописуємо повну назву організації-заявника, наприклад, товариство з обмеженою відповідальністю «Колосок». Клітини, що залишилися, заповнюємо прочерками. Жодна з них залишитись порожньою не повинна. При заповненні цього поля індивідуальним підприємцем йому необхідно вказати прізвище, ім'я та по батькові, якщо воно є.

Крок 5. Вказуємо статтю НК РФ, виходячи з якої можна зробити залік. Вона залежатиме від того, за яким платежем утворилася переплата. ФНП залишила 5 клітинок для зазначення конкретної статті. Якщо якісь із них не потрібні, необхідно поставити прочерки. Ось які можуть бути варіанти заповнення цього поля:

• - для заліку чи повернення надміру сплачених сум збору, страхових внесків, пені, штрафу;
• - для повернення надмірно стягнутих сум;
• - для відшкодування ПДВ;
• - для повернення переплати за акцизом;
• - для повернення або заліку державного мита.

Крок 6. Записуємо конкретну суму, яку заявник хоче зарахувати. Вона вказується цифрами без текстової розшифровки.

Крок 7. Заявник уточнює, за який період утворилася переплата. Розробники надали для вказівки коду 10 знайомств, з яких дві точки. Перші з них можуть бути заповнені одним з наступних варіантів:

• МС – місячний;
• КВ – квартальний;
• ПЛ - піврічний;
• ГД – річний.

Конкретні значення залежатимуть від передбаченого законодавством звітного періоду для того платежу, яким планується здійснити залік.

У 4-му та 5-му знайомому звітний період уточнюється:

• якщо платежу затверджений місячний розрахунковий період, то передбачених графах вписують числове значення місяця (від 01 до 12);
• якщо квартальний – вказують значення кварталу (від 01 до 04);
• для платежів з піврічним звітним періодом запроваджуються значення 01 або 02 - залежно від півріччя;
• для річного збору передбачені нульові значення, тобто обох клітинах треба проставити «0».

Останні чотири знайомі місця призначені для вказівки конкретного року, наприклад, 2016 року.

Замість літерно-цифрових комбінацій може бути записано і конкретну дату, наприклад, 25.01.2016. Такий запис допускається, якщо законодавство передбачає конкретну дату сплати збору чи подання декларації.

Приклади заповнення розрахункового періоду: "МС.02.2016"; "КВ.03.2016"; «ПЛ.01.2016»; "ГД.00.2016"; "04.05.2016".

Крок 8. Вписуємо код за ОКТМО. Якщо ви його не знаєте чи забули, можна зателефонувати до ІФНС за місцем обліку або на сайті nalog.ru дізнатися потрібний код за найменуванням муніципальної освіти.

Крок 9. Безпомилково вводимо КБК для сплати відповідного платежу, використовуючи Наказ Мінфіну від 01.07.2013 N 65н . Дізнатися код можна також за допомогою сайту ФНП або подивитися його на раніше заповненому платіжному дорученні.

Крок 10. Уточнюємо, до якої ІФНС було перераховано зайві кошти.

Крок 11. Вказуємо, що треба зробити з переплатою - погасити заборгованість або залишити кошти в рахунок майбутніх платежів.

Крок 12. Заповнюємо період для того платежу, яким планується здійснити залік. У нашому випадку податок на майно організацій – щоквартальний, тому вписуємо той квартал, за рахунок якого має піти переплата.

Крок 13. Знову записуємо код ОКТМО. Як правило, він дублюється.

Крок 14. Уточнюємо КБК для перерахування коштів, до якого піде зайва сума. В Україні він відрізняється від минулого КБК, оскільки податки різні. Якщо переплата піде в рахунок майбутніх платежів по тому самому збору, то КБК збігаються. Виняток у разі, якщо раніше було змінено коди за рішенням Мінфіну. Нагадаємо також, що залік може здійснюватися за певними правилами: вони мають належати до одного виду - федеральним, регіональним чи місцевим. Зарахувати федеральну частину прибуток у рахунок майбутніх платежів торгового збору, наприклад, не можна.

Крок 15. Код ІФНС, у якому значиться недоїмка, у прикладі не заповнюється. Але якщо переплата спрямовується на погашення заборгованості, це поле обов'язково треба заповнити.

Крок 16. Останній рядок першої частини заяви стосується кількості сторінок та додатків. У передбачених полях заявники зазначають відповідні дані.

Крок 17. Друга половина документа не повинна викликати проблем під час заповнення. Тут необхідно уточнити, хто та коли подає звернення, а також вказати контактний номер телефону. Ліва частина залишається незаповненою: вона призначена для позначок інспекторів ФНП.

Як повернути гроші

Якщо підприємець вирішив повернути суму переплати, йому треба скористатися іншою формою із наказу ФНП від 14.02.2017 № ММВ-7-8/, запропонованої у додатку № 8. У ньому міститься бланк для повернення зайвої суми.

Правила заповнення цього документа приблизно такі самі. Тому детально розглядати їх не будемо, а наведемо приклад заповненого документа. У нашому випадку ТОВ «Колосок» переплатило ПДВ за перший квартал 2017 року на суму 15 тисяч 732 рублі і тепер хоче повернути її. Ось як виглядатиме звернення керівника ТОВ.

Коли та як подавати звернення

Відповідно, звертатися за заліком та поверненням можна протягом 3 років з дати сплати збору. Доставити документи можна трьома способами:

• особисто;
• поштою - цінним листом з описом;
• в електронній формі телекомунікаційними каналами зв'язку або через особистий кабінет.

Отримавши таку заяву, податковий орган вирішує, задовольнити її чи ні. Про своє рішення служба повідомляє підприємця протягом десяти днів з дня отримання звернення. Як правило, якщо ініціатива походить від організації або ІП, у ФНП роблять звірку розрахунків. Якщо ж переплату виявить сам перевіряльник, то звірки можуть відмовитися. Від обов'язку подати заяву підприємець не звільняється.